четверг, 14 мая 2015 г.

Тренінги розвитку уваги та уяви майбутнього викладача
УВАГА
1. Обсяг-точність
Протягом 3 секунд аудиторії показують листок паперу, де записано 9 приголосних букв. Необхідно максимально точно їх запам’ятати. Через 3 секунди потрібно відтворити на папері побачене.
2. Не зіб’юсь
Усі по черзі називають числа від 1 до 30. Той, кому випадає число, що містить цифру 3 або ділиться на 3, повинен замість числа сказати: “Не зіб’юсь”. Хто помилився – виходить з гри.
3. Розподіл
а) записати на дошці числа від 1 до 20, рахуючи одночасно від 20 до 1;
б) записати на дошці своє прізвище, називаючи букви в зворотному порядку.
4. Переключись
а) один із студентів читає про себе текст, а інші відволікають його різними запитаннями; після цього, тому, хто читав, потрібно переказати прочитане і сказати, хто, які питання і в якому порядку задавав;
б) студенту дається коробка сірників; рахуючи сірники, він повинен одночасно розказувати казку або сюжет кінофільму;
в) студенту пропонується швидко виконати обчислення (174 помножити на 36), а в цей час хтось інший повинен відволікати його питаннями, вимагаючи вичерпної відповіді;
г) таку вправу бажано проводити вдома протягом 15-20 хв.: почитайте складний газетний текст 5-7 хвилин, потім 3-4 хвилини займіться математичними обрахунками; потім знову зверніться до тексту…; зупиніться, спробуйте якомога повніше й детальніше відтворити прочитаний текст, а також перевірте, чи не зробили помилок у обрахунках.
5. Гостре око
а) кожен викладає із сірників певну фігуру, демонструє її сусіду по парті; після цього усі намагаються відтворити фігуру, яку виклав їхній сусід;
б) роздивіться уважно який-небудь візерунок, а потім намалюйте його по пам’яті;
в) порада К.Паустовського: “спробуйте місяць або два дивитися на все з думкою, що це вам обов’язково потрібно написати фарбами. У трамваї, в автобусі – скрізь дивіться на людей саме так. І ви переконаєтесь, що досі ви не бачили на обличчях і десятої частини того, що помітили тепер. А потім вже не потрібно буде примушувати себе до цього”70.
6. Чутливе вухо
а) один із студентів виразно читає текст, а інші намагаються вловити його інтонацію, вимову, особливості дикції, темпу, манери читання; потім діляться своїми спостереженнями;
б) один із студентів, відвернувшись, відповідає на запитання товаришів по групі, називаючи при цьому того, хто запитує;
в) умови ті самі, що й у попередній вправі, тільки учасники намагаються змінювати власні голоси.
г) дві групи по 5-6 осіб одночасно вимовляють слово, яке містить два склади. Кожна група вимовляє свій склад. Решта студентів повинні визначити слово.
7. Пошук
Одному зі студентів показують предмет і відсилають його за двері. Предмет ховають. Інший студент повинен слідкувати за тим, хто шукає предмет, і то посилювати, то стишувати якийсь звук (наприклад, стукати по парті, плескати в долоні) в залежності від того, наближається чи віддаляється шукач від предмета.
8. Ніжний дотик
а) із закритими очима визначити вартість монет;
б) на дотик визначити, які предмети лежать під тканиною;
в) на дотик визначити матеріал, форму предмета.
9. Комплексність уваги
Перший учасник називає слово, наприклад, “підлога”, другий – підхоплює: “підлога, стеля”. Третій – “підлога, стеля, стіна”. Кожний наступний учасник гри повторює слова партнерів і додає своє. Коли зіграв останній учасник, вправу можна повторити – йти по другому колу і т.д.
УЯВА
1. Визначення особливостей уяви
“Сядьте зручно. Закрийте очі. Я буду промовляти окремі слова, а ви повинні повторювати їх про себе, зосереджуючись на їхньому змісті. Після цього ви намагаєтесь уявити образи почутих слів.
Почнемо із зорових образів:
апельсин, море, галявина, квіти, птаха, світлий, грати, ніжний, будувати, плести.
Слухові образи:
шум хвилі, скрипіння дверей, удари дзвона, звуки скрипки, завивання вітру, шум транспорту, голос, що вимовляє ваше ім’я, шепіт, сердитий крик, спів пташок.
Тактильні уявлення:
Ви потискуєте чиюсь руку, колючий сніг, дотик до чогось липкого, холодний вітер, кора дерева, дотик до моху, тепла вода, пелюстка квітки, ніжний пух, риб’яча луска.
Нюхові уявлення:
аромат троянди, запах моря, улюблені парфуми, бензин, чисте повітря в сосновому лісі, дим вогнища, м’ята, свіжий хліб, сира риба, шоколад.
Смакові уявлення:
лимон, банан, шоколад, кисле молоко, горіх, крем, цибуля, холодна вода, грудочка цукру, кава”.
2. Педагогічне прогнозування
Учитель заздалегідь попередив дітей, що дасть їм контрольну роботу, і пояснив, що її результати дуже важливі – не для того, щоб поставити ту чи іншу оцінку, а для з’ясування, на якому рівні кожен з учнів зрозумів попередній матеріал. При виконанні роботи один учень помітив, що його сусід по парті списує з підручника, а учитель цього не бачить.
Спрогнозуйте можливі варіанти розвитку ситуації, якщо:
• учень, який списує: відмінник-зубрила; відмінник, що користується авторитетом у класі, не встиг підготуватися через виконання громадського доручення; посередній учень, якому вдома дістається за кожну двійку; відомий ледар.
• учень, що помітив це: відомий своєю принциповістю; байдужий до всього, що стосується не його; наклепник, що любить догодити вчителю; сам не готовий до контрольної.
• учитель: суворий, принциповий; розуміє і входить в становище учнів.
Як би Ви вчинили на місці вчителя? Який варіант вважаєте найдоцільнішим?
3. Неіснуючий пристрій
Придумайте неіснуючий поки що пристрій, необхідний в школі.
4. Щоденна творчість
Виберіть будь-яке рутинне заняття, яке ви виконуєте регулярно або повинен виконувати вчитель (заповнення журналу, підготовка до занять, приготування їжі), і придумайте спосіб зробити це заняття більш творчим, цікавим.
5. Теорія в образах
Придумайте:
а) образні назви якомусь шкільному предмету (асоціації повинні бути образні, але зрозумілі);
б) опорні сигнали до певної теми з використанням образної символіки;
в) власну структуру внутрішкільного управління;
г) навчальний план для вашої авторської школи.
6. Школа майбутнього
Продумайте й опишіть “школу майбутнього”, ваш “ідеал” школи. Якими ви бачите учнів та учителів? Її особливості, відмінності?
7. Що далі?
Уявіть, що:
• клас, в якому проходить урок, злітає зі всіма присутніми; придумайте кінець подорожі;
• в клас заходить вчений (літератор, композитор, художник, математик), який зробив значний внесок у ту галузь, що є темою вашого уроку; як будуть розвиватися події?
8. Літературна творчість
а) із слів: кабінет, ключ, капелюх, сторож, дощ, човен, троянда, крокодил скласти невелике оповідання (бажано не більше 8 речень);
б) скласти оповідання з самими лише дієсловами; розповідь має бути послідовною і логічною.
9. Чарівні кола
Намалюйте два кола – велике і маленьке (одне в одному). Дивлячись на малюнок, скажіть, що це може бути. Хто більше варіантів придумає?
10. Винахідник
Придумайте 10 способів застосування скріпки, кнопки.
11. Випадкові слова
Один з учасників називає два випадкових слова, наприклад, сейф і апельсин. Наступний учасник вголос описує образ, який у нього виник, з’єднуючи друге слово з першим. Наприклад: з відкритого сейфа викотився апельсин. Потім другий учасник називає своє слово, наприклад, яйце. Третій учасник пов’язує друге слово з третім якоюсь фразою і задає своє слово.
12. Дешифратор
Ведучий пропонує абревіатури, що зустрічаються щодня, і придумані ним, наприклад МАУП, ШАРП, ТОВ… Слухачі мають дати їм своє тлумачення (розшифровку).
13. Задзеркалля
Розповісти “навпаки” відому казку або оповідання. Персонажі повинні докорінно змінитися: добрі стануть злими, позитивні вчинки – негативними і навпаки.
14. Фантастичні обставини
Уявіть, що Ви – чарівник. Самі можете перетворюватися у будь-кого і робити це з іншими. Ваші дії?
15. Асоціації
Учасникам пропонується три пари слів, що означають предмети. Працювати потрібно з кожною парою предметів по черзі. За 5 хвилин потрібно знайти 10 спільних властивостей запропонованих предметів (наприклад, вони мають однакове забарвлення, розмір, зустрічаються лише влітку і т.п.):
1) самокат і мухомор; 2) склянка і півень; 3) кішка і яблуко.
16. Метафори
Ведучий промовляє: “Гаснуть…” Всі учасники описують, що вони уявили (зірки, вікна, сили, очі..). Далі можна використовувати слова “кипить”, “народжується” і т.д.
17. Несподівані зв’язки
Що вийде, якщо з’єднати лампочку з ручкою? Крісло з олівцем? Двері з вікном?
18. Синтез
Спробуйте змішати різні види сприймання, відчути смак звуків, чути кольори і т.п., відповідаючи на питання:
• чим пахне слово “вчитель”?
• яке на дотик число 7?
• який на смак фіолетовий колір?
• яка форма у середи (як вона виглядає)?
• яку музику Ви чуєте, коли уявляєте обличчя літньої людини, веселої дитини?
19. Опис картини
Усі сидять півколом. Перший учасник бере чистий аркуш паперу і розповідає про “картину”, яку він “бачить” (уявляє) на папері. Відтак передає аркуш сусідові, той продовжує, і так до останнього учасника.

пятница, 30 января 2015 г.

                     Педагогічна майстерність викладача вищого                                               навчального закладу


Викладач вищого навчального закладу повинен постійно працювати над вдосконаленням своєї педагогічної майстерності, від чого значною мірою залежать результати його роботи.

Педагогічна майстерність — сукупність якостей особистості, які забезпечують високий рівень самоорганізації професійної діяльності педагога.

Складовими професійної майстерності є професійні знання, педагогічна техніка, педагогічні здібності, педагогічна моральність, професійно значущі якості, зовнішня культура.

Професійні знання є фундаментальною основою педагогічної майстерності і охоплюють три блоки навчальних дисциплін: психолого-педагогічні, фахові, соціально-гуманітарні.

Педагогічна техніка передбачає наявність трьох груп умінь: здійснювати навчально-виховний процес, виховну роботу; взаємодіяти зі студентами, управляти ними в процесі різноманітної діяльності; управляти собою, своїм емоційним станом, мовленням, тілом, що виявляється у поведінці. Педагогічні вміння допомагають формуванню професійної позиції викладача, дають змогу отримати результат, адекватний цілям, задумам.

До педагогічних здібностей належать комунікативність, креативність (творчість), рефлексія (аналіз власного психічного стану); перцептивні (здібності до сприйняття нового), інтелектуальні, організаторські.

Педагогічна моральність передбачає гуманістичну спрямованість особистості викладача і охоплює його ціннісні орієнтації, ідеали, інтереси. Втілюється вона в педагогічній позиції викладача, у виборі конкретних завдань навчально-виховного процесу, впливає на стосунки із студентами, визначає гуманістичну стратегію педагогічної діяльності.

До професійно значущих якостей відносять доброзичливість, об'єктивність, вимогливість, самостійність, самоконтроль, порядність, оптимізм, наявність педагогічних здібностей. Ці якості підвищують продуктивність та ефективність педагогічної діяльності.

Зовнішню культуру викладача формують одяг, зачіска, макіяж, осанка, мова, форми невербального спілкування тощо.

Усі ці компоненти-характеристики створюють передумови для перетворення педагогічної діяльності на мистецтво. Досягнення цього є тривалим і складним процесом. У цьому процесі виокремлюють кілька етапів (Р. Піонова).

1. Професіоналізм .
Ним володіє випускник вищого педагогічного закладу. У процесі самостійної роботи в навчальному закладі триває його професійне зростання, вдосконалення, але інтенсивніше й цілеспрямованіше. Ефективність цього процесу залежить від установки на самоосвіту і самовиховання, від наявності відповідної програми. Крім того, викладач може вчитися в педагогів-майстрів, аналізувати роботу досвідчених колег, відвідувати семінари, курси, брати участь в наукових і практичних конференціях.

2. Педагогічна майстерність. У процесі діяльності психолого-педагогічна культура викладача зростає. Окрім репродуктивної діяльності, він займається педагогічним моделюванням, пошуком нових елементів в навчально-виховному процесі, його вдосконаленням. Одночасно розвиваються педагогічні здібності, якості, збагачується методичний арсенал. Однак розвиток структурних компонентів педагогічної майстерності відбувається нерівномірно. До педагога-майстра звертаються за порадою та досвідом менш досвідчені колеги.

3. Педагогічне новаторство. Викладач-новатор вносить принципово нові ідеї у навчально-виховний процес, розробляє нові методичні системи, створює нові педагогічні технології. Внаслідок цього не лише підвищується продуктивність професійної підготовки студентів, а й змінюється її якість. Стати педагогом-новатором допомагають високий рівень теоретичної і практичної підготовки, інтелектуальні здібності, творчий склад розуму.

Особистісні якості викладача вищого навчального закладу відіграють важливу роль у вихованні і навчанні студентів, оскільки він постійно перебуває у сфері уваги молодих людей. Викладач є для студента і взірцем, і засобом виховного впливу на нього. Студент, наслідуючи викладача, переймає його знання, вміння, манери тощо. Знання педагога, його кращі моральні й вольові якості є потужним засобом переконання і впливу на студента.